Панель управления



 

Боротьба русі з хазарами і печенігами

Вже давно нема серед нас талановитого українського історика, професора Михайла Марченка. Проте, на щастя, його думки, оригінальне викладення історичних фактів, версії, гіпотези як непересічного вченого не загубилися в серпанку років й дійшли до наших днів... Розрахована на широкий загал читачів, студентів, аспірантів і фахових дослідників історії України. Михайло Марченко - перший радянський ректор і "українізатор" Львівського університету 1939-1940, автор багатьох оригінальних праць з історії України. З 1941 по 1944 роки -- в таборах, як "активний буржуазний націоналіст". У 2011 році вийшла друком його "Українська історіографія".

Створена ще 1974 року, як підручник для студентів гуманітарних вузів, робота не втратила свого значення дотепер. Упорядник вніс незначні скорочення, уточнення та доповнення що враховують отримані за останні 40 років історичні та археологічні дані, що жодним чином не вплинули на основний задум і не змінили хід думок автора. Книжка містить 32 кольорові мініатюри з Радзивілівського літопису, ілюстрованого рукопису XV ст. Зміст Від упорядника Передмова Розділ І. Перші свідчення про слов'ян. Боротьба слов'ян з аварами. Поява хозар і утворення Хозарського каганату.

Розділ II. Київська Русь у боротьбі з кочовиками в IX - на початку XI ст. Боротьба Русі з уграми, печенігами та торками Розділ III. Героїчна боротьба Русі з половцями в XI до початку XIII століття. Соціально-економічний та політичний лад кочовиків ХІ-ХІІ ст. Перші масові напади половців на Русь та боротьба з ними 2. Князівські з'їзди. Наступ на половців. Походи руських дружин у половецькі степи наприкінці XI та в першій третині XII ст. Боротьба Русі з половцями в період феодальної роздробленості 4.

Мирні відносини Київської Русі з половцями. Історична доля половців Загальні висновки. Бібліографія. Після смерті Ярослава Мудрого в 1054 р.

почався поступовий занепад Київської держави. Він був зумовлений певними обставинами. В період становлення і піднесення Київської Русі існувала постійна зовнішня загроза для її кордонів з боку кочових племен.Всі спроби княжих з’їздів 1097, 1100, 1101, 1107 рр. заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчились невдачею.